Kenciredai Kienau

Љурі вах таљєн хін ахтіаљєдаі кієнау. Трєно љу на ік хаунакаавsт пољієдаі вєртуsає. Sтааб тєкєр.

Хін нудунт кієнауы: Ахтіаљєдаі, Polski, Kencirlish, Pommeranais, Onegski

{{{так}}} {{{ір кі так}}}
Дљавsтаран	щму {{{ланзу}}} sєн {{{кады}}}
Аґіѱаја:	{{{аґіѱаја}}}
Ћєдуквsтє хін ({{{так ю sп}}}):	{{{коахуы}}}
Фљєты ({{{так ю sп}}}):	{{{фљєт}}}
Тіркы юртавsтӧд ({{{так ю sп}}})	{{{тіркы юртавsтӧд}}}
Тіркы юртавsтӧд (зоутар)	{{{тіркы юртавsтӧд2}}}
Мунікы:	{{{мунікы}}}
Љхє ю гракд:	{{{љхє ю гракд}}}
Љхє:	{{{љхє}}}
Аткунт кієнау
Аткунт кієнау хін ({{{так ю sп}}}):	{{{коахуы}}}
Аљінант кієнау хін ({{{так ю sп}}}):	{{{аљінант}}}
Кієнау ю sакаи ({{{так ю sп}}}):	{{{sакаи}}}
Sаљанкавsт тъ щму:	{{{sаљанкавsт}}}
Kody
Conlanger–1	{{{conlanger1}}}
Conlanger-2	{{{conlanger2}}}
Przykład
Sымґувєр Ккаінамєєнє ю Наваш ю Тіркы {{{таљєн}}}
Ωмунікы {{{ωмунікы}}}
Љуља ю кієнауы ssӓпӓда

Кєнціріедаі Кієнау (Lengl kencirlish) љурі вах індоєуропант, протоаљбанант кієнау. Sар кі вах хат дуі фрєо: аљбанант кієнау sє кєнціріедаі. Хін нудунт арт кєнціріедаі хат вєр аткунт кієнау ю Кєнцірља.

Мунік sє пкатн

Аткунт кєнцірант мунікы хат цідаја мунікы: a, b, c, d, e, f, g, h, i, j, k, l, m, n, o, p, q, r, s, t, u, v, w, x, y, z. Мунік w но ћєдуквsтє удок sє хакъ ріря sар падуљівsт мунік v. Вєр (нє q sє z) мако юртавsт дор пољієдаі. Z (д. zentrum, пољієдаі centrum) хат дадок юртавsт дот c, нє Доіћљандант нудунт такы. Єт мунік q хат вєр мєнољ sє кі хатаак вєрљорінавsт.

Љурі кієнау ћєдуквsтє єт дуімунікы sє оноз ізнамунік. Дуіфтонг хат вах: ae, ch, dh, gh, kh, ph, qu, sh, xh, zh. Дуімунік ae мако юртавsт дор грантант e (/e:/) љв.: daetiv /de:tiw/. Дуіфтонг ch [sыа] sар ітновsт єт h, вах вакъ юртавsтє дот "h" дуінт. Дуімунік qu хатаак вєртољірнавsт хін аак єт q. Вєргранті фљєты ю дуіфтонгы хін Кєнціріедаі Кієнау хат вєрвsтан ю "h", љв.:

• dh - юртавsтє дор ѳ хін ахтіаљєдаі, љв.: fridhof - нољан /frid'of/,
• gh - овант g, удок хін кієнау фрєо, ядуљувsт Паопы ю кієнау хін Кєнцірља 7Д6,
• kh - наљд k, удок хін кієнау фрєо, хат gh,
• ph - удок, юртавsтє дор f љв.: fosphorij - тандак /fosforij/ sє дор "ph" љв.: kamphiger - нокат /kamphiger/
• sh - юртавsтє дор ахтіаљант "'ш", љв.: fushnig - ібувsт ‘фушніг’
• xh - юртавsтє дор пољіант dż, љв.: dexher - ѯарs /dedżer/
• zh - юртавsтє дор пољіант ż, љв. rozh - ілунаљд /roż/

Мунік ‘q’

Мунік q sє ір кє дуімунік qu гіановsтє вєр нудунт хін юрт ю Кєнціріедаі Кієнау. Q аткунтант хат юртавsтє дор k, љв.: makeq (цунк) /makek/. Љурі вах трєно фљєты ю ваны, q хат юртавsтє дор ż sєн Пољієдаі, љв.: qikhujo (Нєsаљанкавsтаан,Nesalankavstaakan, sєн Пољієдаі "bierzmować") /żik-hujo/, qellimojo (Ужаљванєвsт) /żelimojo/, qokk (Ікняк) /żokk/, quj (Дєљіб) /żuj/, qellajejo (Драгновsт) /żelajejo/, oranqa (Щтак) /oranża/, reqiser (Інадук) /reżiser/ sє трєно qell (Трєно) /żell/, qeqoj (Уљікт) /żekoj/, adqektiv ("przymiotnik" sєн Пољієдаі) /ad-żektiw/. Љурі вах нєядуљувsт хєнно кіу хакъ юртавsт кі sє трєно уікампавsтарт помкі юрај: zh te k ne q ne pajojo (Накљ нє вах вахъ унајдо zh sар k хін q). Бљахавsтє хєнно атіу нєхаунаакавsт унардо ханно ю нєћаљук sє ҳоду.

Дуімунік qu дљавsтє мєнољы. Кі фац нак ємтљант ю ван. Но ік юртавsт хін ізна шаак:

• дорk хін романт ваны, љв..: komique (Ікнякук) /komik/
• дор ku хін нудунт ваны sар романт, љв.: qunservativ (Zartant) /kunservativ/
• дор k'l* хін ваны дљант кєнцірант, љв.: quakojo (Даканхавsт) /kłakojo/

Нуды хін юрта ю "ai-aj" sн.

Нуды хін юрта ю "ai-aj" sн.

Хін Кєнціріедаі Кієнау љурі вах ізна дуімунікы пајдо єт нудунт, кір унајдо єт нудунт хін юрты. Вах хат фљєты (Наљы нєнаљю єт "i" sє "j"): ai, se aj, ei, se ej, oi, sє oj.

• ai / aj - оsарі вєрљарє ваны ір кі аткунт кєнцірант дуімунік aj юртавsт фає /aj/ љв.: behajo (хакъ) /behajo/. Нє "ai" юртавsта AI, наљавsт sар "a" sє "i" /a-i/, љв.: ailv (Кунок) /a-ilv/.
• ei / ej - орнардо хат нудунт кір дак. "Ej" хат юртавsтє фає /ej/ љв.: dejt (фаљнат) /dejt/, кір "ei" хакъ нудунт; "e" хат verant (отураакавsт ae), кір "i" укравsтє sар "j", љв.: aleija (љок) /ale:jja/ кір onei (хакъа) /one:j/
• oi / oj - нудунт тєкєр вах вакъ хін фу оноз: Oj хат дадок юртавsтє аткунт /oj/, љв.: nurojo (дадуљівsт) /nurojo/, кір oi хат юртавsт кокоріант, љв. moij (буду) /mo-ij/.

Kalinay

Kencirant kalinay hak> ver ovant dor cunk 'iu albanant kienau. Ta knah, onolok hak> ovant. Kir ver menoly hak> naldant tirky 'iu nudunt kienau, kikianovst sar Kenciredai sir atkunt.

Ver: Padaljunu, ikailjunu se fahnaljunu hin Kenciredai kienau

Padaljunu hak> diatro emtle onolok, ne hak>art onoz blaskn. Freo hak> jaua blaskny, ne verha ir ver'c*ab. Nudun hin ver nudunt kienauy, fonak hak> fu jaua blaskn se ki hak>a atkunt c*ab -(i)n. Padaljunu ir izna flety hin bnik-te, se onoz hin bnik-ver, kir gnahy 'iu ver granti. Luri vah treno padaljunu nebalik.

Ikailjunu hak> verha nudunt kir kitry kady art. Ne unulok hak> se ver knah: luri vah Freo (Et nevan "-jo"), art ovant se nald, se aak. Luri vah pik-na se pik-ba, kara ovant, drast, akont, se izna blok.

Fahnaljunu hak> et ikailjunu se padaljunu. Teoxant, henno hin Kenciredai kienau fahnaljunu fahnaljunu3 se fahnaljunu4 hak>a onoz 'c*ab sar bnik-te se -ver lv.: jig rom - ir var kajg, kir se jig romek - ir var kajgy.

Ver: Nekajunu, ibikijunu, bnekajunu hin Kenciredai kienau

Nekajunu, dor padaljunu, iknaikavst izna blaskny hin bnik-te se bnik-ver, alokavstaran 'c*aby ilukant se netikant, hak>art onoz sar bnik-te se onoz sar bnik-ver "-en". Ik ki bunavste ovant kir ne.

Ibikijunu dlaavst sar nekajunu, alinavst asn "-o", iknaikavst dor nekajunu. Luri vah ibikijuny ne dlavstaran sar nekajunu se kiu hak>a osny nudunt dor "-o".

Bnekajunu treno iknaikavste sar blaskny, ne luri vah 'c*abay 'iu flet. Vah hak> atkunt se nudunt.

Ver: Nudunt Kencirant grakdy

Nolajunu hak> dor hin Poliedai kienau, kiu talinavst blask 'iu grakd. Ferojununalavste dui vervany, opuljunuy se hovok baasavst kir okoosavst baas 'iu vervan.

Hin vervan cunk lu na ik haunaakavst sar diatro neiknaikaran nobu 'iu vervah. Nekajunu 'io padaljunu, fahnaljunu o ikailjunu kir padaljunu, ibikijunu 'io ikailjunu.

Haunaakavst

• Hentis Kenciredai-Poliedai
• Hentis Kecziredai-Ahtialedai